Страх змін: чому деякі українці не хочуть переходити до муніципалітетів
З переходом до муніципалітету українці можуть подавати заявки на житлові субсидії та винаймати окреме житло.
Надія Федорова
Надія Федорова
Опубліковано 02.10.2025 at 12:29
Оновлено 02.10.2025 at 12:34
Read the article in English>>>
Наталія Драган працює у Фінській раді з питань біженців у проєкті «Рідне місто», що допомагає українцям переходити з приймальних центрів до муніципалітетів. Вона пояснює, що муніципальні служби пропонують ширший спектр послуг і кращу фінансову підтримку.
У Kela можна отримати базову соціальну допомогу, виплати на дітей, житлову субсидію, а після року роботи — допомогу по безробіттю. Для батьків новонароджених передбачені декретні виплати.
Однією з найважливіших переваг є свобода вибору житла. У приймальних центрах його призначають, і часто доводиться ділити кімнату з незнайомими людьми. Після переходу до муніципалітету, сім’ї можуть жити окремо та обирати помешкання за власними критеріями.
Прописка в муніципалітеті відкриває і більше можливостей для освіти. Не завжди у місті, де розміщують українців у приймальних центрах, є потрібні навчальні заклади. Переїзд до муніципалітету дозволяє обрати місце, де вони доступні.
Крім того, постійна адреса робить повсякденне життя простішим: із банківською ідентифікацією багато справ можна вирішувати онлайн.
«Надаючи українцям можливість перейти до муніципалітетів, Фінляндія прагне інтегрувати їх у суспільство та надати їм рівні можливості з фінами», — пояснює Наталія.
Чому деякі не бажають переходити
Попри переваги, не всі оформлюють прописку відразу після року проживання. За даними Імміграційної служби Фінляндії (Мігрі), у системі прийому перебуває 13 306 українців, з них 5870 уже прожили в країні 12 місяців.
За словами Наталії Драган, головна причина зволікань — страх перед змінами.
«Переїзд до Фінляндії вже був надзвичайно стресовим — вимушений від’їзд, адаптація до нової країни. Люди лише за рік трохи освоїлися у приймальному центрі, а тепер їм потрібно починати все спочатку — але вже більш самостійно».
Ще один виклик — складність бюрократичних процедур. У приймальних центрах усі сервіси були доступні “під одним дахом”. Після переходу люди повинні самостійно подавати заявки на пільги, оплачувати рахунки та користуватися онлайн-системами. Мовний бар’єр робить цей процес ще складнішим, зазначає Наталія.
Є й інші причини. Наприклад, сім’ї, які планують повернутися в Україну, уникають створення міцніших зв’язків у Фінляндії. Деякі діти й досі навчаються лише в українській онлайн-школі. Однак після реєстрації в муніципалітеті починає діяти фінський закон про обов’язкову освіту, і дитина повинна відвідувати місцеву школу.
На рішення впливає й стан здоров’я. Ті, хто проходить лікування, наприклад хіміотерапію, відкладають перехід до завершення курсу. Ті, хто очікує на операцію, бояться втратити місце в черзі. Люди з хронічними захворюваннями почуваються безпечніше в приймальних центрах, де медсестри бронюють візити до лікаря.
Більшість задоволені
Наталія підкреслює, що, попри труднощі, клієнти зазвичай задоволені після переходу.
«Що стосується проблем, з якими вони можуть зіткнутися, я б скоріше назвала їх завданнями, які потрібно вирішити», – каже фахівчиня.
Детальну інформацію про оформлення прописки українською мовою можна знайти на сайті Імміграційної служби Фінляндії. За потреби Мігрі чи неурядові організації, зокрема Фінська рада з питань біженців, допомагають у цьому процесі. Залежно від ситуації, він триває близько 1–2 місяців.
Після отримання постійного місця проживання підтримку можна отримати вже у муніципалітеті. Наприклад, якщо виникають труднощі з поданням заяв чи оплатою рахунків, можна звернутися до місцевого соціального працівника.
За словами Наталії, зараз у різних організаціях працює більше українськомовних спеціалістів, що значно полегшує комунікацію.
Вона також зазначає, що українці часто діляться в соцмережах негативним досвідом, який може насторожити інших. Наталія радить не орієнтуватися лише на нього, адже кожна історія є індивідуальною.
Під час підготовки матеріалу Satakieli попросило українців розповісти про свій досвід через групи у Facebook. Із понад 20 відповідей більшість була позитивною. Скарги стосувалися переважно вирішення питань, повʼязаних зі здоров’ям, або бюрократії.
Закриття приймальних центрів
Тим часом Імміграційна служба Фінляндії вже розірвала контракти з 18 приймальними центрами, а ще 8 планує закрити до лютого 2026 року. Оскільки все більше українців переїжджає до муніципалітетів і новоприбулих стає менше, потреба в центрах зменшується.
Це означає, що в окремих районах українці фактично будуть змушені оформлювати прописку. Ті, хто проживає у Фінляндії менше року й поки не має права на постійну адресу, переїжджають до інших центрів, де є вільні місця, іноді далеко від нинішнього місця проживання. Таку ж можливість пропонують і тим, хто все ще не бажає переходити.