«Українців із тимчасовим захистом сприймають як витратний матеріал», — каже експертка
«Без належної обізнаності та контролю експлуатація стає нормою», застерігає Ірина Щербакова.
Надія Федорова
Надія Федорова
Опубліковано 27.08.2025 at 10:17
Оновлено 27.08.2025 at 10:39
Read the version of the article in English>>>
Українку взяли на роботу помічницею з догляду в межах програми державного субсидування зарплат (palkkatuki). Протягом пів року вона сумлінно працювала, освоїла нові обов’язки та виконувала їх. Проте, в останній день випробувального періоду, коли дія субсидії завершилася, жінку звільнили.
Роботодавець пояснив рішення «недостатнім знанням фінської мови» та дрібними помилками — недоліками, які раніше не заважали. Невдовзі після цього компанія вже шукала іншого працівника за тією ж програмою підтримки.
Цей випадок — один із тих, з якими звертаються до Ірини Щербакової, спеціалістки із запобігання трудовій експлуатації проєкту Reilu työelämä у Фінській раді у справах біженців (Suomen Pakolaisapu). Багато клієнтів Ірини — українці.
Іммігранти більш вразливі
За словами фахівчині, мігранти мають значно більший ризик стати жертвами експлуатації, ніж місцеві працівники. Причини — залежність від дозволу на проживання та нестабільність правового статусу, мовний бар’єр та слабка поінформованість про свої права та механізми підтримки.
«Є ще й психологічний бар’єр, — каже Ірина. — Багатьом працівникам важко наважитись заявити про проблеми на робочому місці».
Досвід трудової експлуатації у різних груп іммігрантів відрізняється. Він залежить не лише від національності чи мови, а й від типу візи, правового статусу чи сфери зайнятості. Та попри це, чимало проблем є спільними для всіх, і українці не є винятком.
Поширені проблеми
Найчастіше іммігрантів ошукують із зарплатою: не платять за понаднормові, призначають ставки нижчі за стандарти колективного договору (TES).
Нечіткі умови трудових договорів залишають простір для зловживань, внаслідок чого робітники виконують більше обов’язків і працюють понад норму без жодної компенсації.
Особливо вразливими є сезонні працівники. Один із клієнтів Ірини, помічник кухаря, після звільнення свого керівника виконував роботу за двох без жодної доплати. До того ж роботодавець ще й вираховував із його заробітку плату за житло, розраховане на двох.
Така «житлова експлуатація» дуже поширена у сезонних і сільськогосподарських роботах. Роботодавці пропонують працівникам житло, але утримують завищену оренду просто із зарплати — часто навіть без жодного письмового договору. У віддалених місцевостях, де знайти альтернативу практично неможливо, у працівників просто немає вибору. Часто прямо з заробітної плати також вираховують оплату за транспортування на робоче місце.
Працівникам часто не виплачують відпускні (lomaraha), не дозволяють скористатися відпусткою чи лікарняним, а також не повідомляють про доступ до медичного обслуговування, передбаченого страховкою. Що ще гірше — багато хто навіть не поінформований, що такі права взагалі існують.
Ірина наводить приклад свого клієнта. Він ушкодив спину під час роботи з вантажами, але терпів біль і продовжував працювати, бо боявся втратити роботу. Робітник не знав, що мав право звернутися до корпоративного лікаря чи що мав бути застрахований — ніхто його про це не поінформував. Коли здоров’я чоловіка погіршилося, і він не міг більше виконувати свої обов’язки в повному обсязі, роботодавець звільнив його.
Унікальна ситуація українців
Українці у Фінляндії отримують статус тимчасового захисту, що дозволяє їм одразу йти на роботу — на відміну від шукачів притулку. Їхні дозволи не прив’язані до конкретного роботодавця, а держава обіцяє швидкий доступ до ринку праці.
Проте такий «швидкий старт» часто означає, що людей кидають на ринок праці без мовної підтримки, базової орієнтації та пояснення трудових прав і обов’язків. У таких умовах вони стають особливо вразливими до експлуатації.
«Українців із тимчасовим захистом перекидають між кухнями, клінінгом, сезонними роботами та доглядом. Їх наймають доти, доки можна отримувати субсидії або поки вони не захворіють, не виснажаться або не наважаться вимагати справедливості. А потім їх просто замінюють, — каже Щербакова. — До них ставляться як до витратного матеріалу».
За її словами, трагізм ситуації українців у тому, що більшість із них не просто «перечікують».
«Вони змушені були залишити дім і намагаються будувати своє майбутнє тут. Вони погоджуються на найважчі умови, сподіваючись отримати стабільність для себе та своєї сімʼї, — та згодом розуміють, що система лише використовує їх».
Економічний і законодавчий тиск
Найбільше випадків експлуатації, за словами Ірини, трапляється в сферах з багаторівневим субпідрядом — будівництві, прибиранні, готельно-ресторанному секторі, сільському господарстві та догляді, де легко уникнути відповідальності. Тут часто діють посередники, які стягують незаконні платежі за працевлаштування. Комунікація може відбуватися знайомою працівнику мовою, що спершу створює відчуття довіри, але зрештою стає інструментом обману.
Водночас саме ці сфери найбільше потерпають від економічних труднощів Фінляндії. Щоб знизити витрати, компанії скорочують персонал, урізають години чи відмовляються від навчання працівників. А коли й цього замало — деякі переходять межу закону: наймають людей без контрактів, затримують зарплати, не оплачують понаднормові згідно TES, або змушують робітників працювати як «легкі підприємці».
Працівники, особливо іммігранти, часто змушені братися за ризиковану та погано оплачувану роботу, аби лише не залишитися без заробітку.
Реформа Закону про іноземців 2025 року запровадила суворіші правила контролю за працевлаштуванням мігрантів. Відтепер роботодавці мають повідомляти Імміграційну службу протягом семи днів після звільнення працівника. З одного боку, це допомагає викривати схеми, коли компанії заробляють на мігрантах, стягуючи плату за робочі візи та звільняючи людей невдовзі після приїзду.
Але, як наголошує Щербакова, закон водночас посилює залежність мігрантів. Після втрати роботи вони мають лише три — в окремих випадках шість — місяців, щоб знайти нове місце. Інакше дозвіл на проживання може бути анульований.
«Тепер кожен трудовий контракт для іммігранта — мов рятівне коло, — пояснює Ірина. — Багато хто буде змушений мовчки терпіти експлуатацію через страх втратити не тільки дохід, а й право залишитися в країні».
Корисні посилання та послуги для тих, хто має питання або проблеми у трудовому житті:
Підтримка у трудових складнощах – Suomen Pakolaisapu
Застосунок Work Help Finland – Міністерство внутрішніх справ
Управління з охорони праці та здоров’я – tyosuojelu.fi
Уповноважений у питаннях протидії дискримінаціїl
Допомога жертвам злочинів – riku.fi
Інформація з юридичних питань – oikeus.fi
Проблеми в трудовому житті – InfoFinland
Щоб надіслати анонімну підказку контролюючим інстанціям:
Send a tipoff – Управління з охорони праці та здоров’я
Повідомити про підозру в ухиленні від сплати податків – vero.fi