Багатьом українцям фінська школа видається занадто простою 

У 2017 році в Україні розпочалася освітня реформа, яка мала на меті оновити стару систему, що майже не змінилася з часів Радянського Союзу. Модель нової української школи спиралася на досвід європейських країн, а багато елементів було запозичено з фінської системи освіти. Однак школи в Україні та Фінляндії все ще дуже відрізняються.  

В Україні навантаження більше 

Вчителька із Запоріжжя Ольга Феоктистова розповідає, що програма в Україні набагато складніша, ніж у Фінляндії. Після початку російського вторгнення Ольга з родиною переїхала до Фінляндії. Зараз вона працює асистентом вчителя в початковій школі в місті Кауніайнен.  

За словами Ольги, українські батьки звикли до більшого навантаження на дітей, починаючи з першого класу. Наприклад, теми з математики фінського 5-го класу українські школярі проходять ще в 3-му. На відміну від фінських учнів, діти в Україні мають багато домашніх завдань. Деяким українським батькам здається, що у фінській школі діти більше граються, ніж навчаються.   

Наталія Атерлей вважає, що у фінській школі її 12-річна донька Софія втрачає мотивацію до навчання. “З цією програмою дитина занадто розслабилася, вона не тягнеться за знаннями”, – каже Наталя. Жінка хвилюється, що її донька не зможе наздогнати українську програму, якщо вони вирішать повернутися. Минулого року Софія навчалася в українській школі онлайн, цього року вона бере додаткові уроки з математики та англійської мови. 

Інший підхід до навчання 

Українець Тарас Редчук теж спочатку вважав фінську програму надто простою. Він хвилювався, що його 8-річному синові буде не цікаво вчитися, оскільки він вже знає матеріал. Однак через деякий час думка Тараса змінилася. Він зрозумів, що фінська система освіти має іншу мету. Вона концентрується на створенні комфортного середовища для розвитку дитини. Обсяг завдань та складність матеріалу зростають поступово в середній і старшій школі.  

“Фінський підхід – це розвиток м’яких навичок,” – зазначає Ольга Феоктистова. У початковій школі діти вчаться спілкуватися один з одним, працювати в групах, слухати інструкції вчителя. Завдання зазвичай більш практичні. Дітей вчать поводитися з грошима, користуватися гаджетами, готувати, шити. Уроки фізкультури включають плавання, катання на лижах, ковзанах. Це ті речі, які діти можуть використовувати у повсякденному житті поза школою.  

Ольга розповідає, що комунікація між школою та батьками у Фінляндії та Україні побудована по-різному. Замість звичних оцінок у щоденниках батьки отримують коментарі в застосунку Вілма. Час від часу діти пишуть тести, але вони здебільшого для вчителя. Оцінки починають ставити лише з 4-го класу. Це незвично для українських батьків. Без оцінок батькам складніше зрозуміти, як дитина навчається, і відреагувати, якщо вона десь не встигає.  

Потрібно бути проактивними 

Вчителька впевнена, що українські батьки мають цікавитися навчанням своєї дитини і бути проактивними. Коли Ольга зрозуміла, що уроки математики занадто прості для її 15-річного сина, вона ініціювала зустріч з його педагогами. Разом вони склали план навчання, який включав більш поглиблену математику.  

Тарас каже, що у Фінляндії для дітей є багато можливостей розвивати свої навички поза школою. Наприклад, свого сина він записав до гуртка з програмування.   

“Коли ми побачили рівень життя у Фінляндії, то зрозуміли, що не варто сумніватися в якості фінської освіти”, – підсумовує Ольга.