Бути чи не бути українській школі у Фінляндії

Українські активісти прагнуть відкрити у Фінляндії українську школу, щоб допомогти дітям зберегти ідентичність. Однак шлях до цього непростий. 

Українські діти під час святкування Дня рідної мови в Центрі допомоги українцям у Валлілі. Центр організовує уроки української мови для дітей віком 6-7 років, і попит на них дуже великий.

Надія Федорова

Надія Федорова

Опубліковано 04.03.2025 2:56

Оновлено 04.03.2025 3:54

Питання української школи у Фінляндії вперше гостро постало у 2022 році, коли до країни прибули тисячі українців з дітьми.  

Тоді «Українська школа в ЄС» – приватний освітній проєкт з України – намагалася створити центр у Гельсінкі. Ідея полягала в тому, щоб забезпечити українських вчителів у Фінляндії роботою, а дітям запропонувати можливість навчатися офлайн за українською програмою. 

За словами Людмили Дем’янової, керівника проєкту «Українська школа в ЄС», представники ініціативи звернулися до батьків у столичному регіоні через соціальні мережі, запрошуючи зацікавлених зареєструватися. Вони також шукали українських вчителів у Фінляндії, які були б готові долучитися до проєкту. За словами Дем’янової, відгукнулися близько 130 батьків та 50 вчителів. 

Однак, незважаючи на зацікавленість, проєкт так і не був реалізований. Дем’янова каже, що на заваді стали суворі норми фінського законодавства, а також недостатня підтримка з боку місцевих українських організацій, зокрема, щодо юридичних питань.

В інших європейських країнах, таких як Болгарія та Румунія, «Українська школа в ЄС» створила освітні центри, які працюють за українською навчальною програмою. Однак у Фінляндії базова та середня освіта суворо регламентовані. Згідно з фінським законодавством, діти зобов’язані навчатися за державною програмою і відвідувати школу п’ять днів на тиждень. Тому організувати повноцінний навчальний процес за українською програмою було неможливо. 

Інший формат: суботня школа 

За останні три роки ідея української школи трансформувалася. Оскільки понад 50 відсотків українців у Фінляндії висловили бажання залишитися в країні навіть після закінчення війни, тепер у фокусі – збереження української ідентичності, а не отримання українських атестатів. 

Українські активісти мріють створити освітнє середовище, де діти зможуть вивчати українську мову, пізнавати українську культуру та спілкуватися один з одним. 

Олександр Яроцький, вчитель історії з України, який мешкає у Фінляндії, вважає формат суботньої школи найбільш реальним рішенням.  Олександр є одним з активістів, які виступають за створення українського навчального закладу у Фінляндії.    

Суботня школа збирала б дітей раз на тиждень для вивчення українських предметів. Така модель потребує менше ресурсів і стикається з меншою кількістю юридичних перешкод, ніж створення загальноосвітнього навчального закладу.  

Анна-Марі Бріссон, радниця Міністерства освіти і культури Фінляндії, підтвердила електронною поштою, що суботня школа працюватиме поза межами формальної шкільної системи. Її діяльність не регулюється Законом про базову освіту, тому немає особливих вимог до створення школи чи кваліфікації вчителів.

Суботні школи вже успішно працюють у багатьох європейських країнах. В Австрії, наприклад, після відвідування суботньої школи діти можуть навіть скласти іспити і отримати українські атестати про освіту. 

На думку Олександра, школу може створити ініціативна група українських освітян у співпраці з громадськими організаціями. Вчитель обговорював цю ідею з представниками Товариства українців у Фінляндії, які також зацікавлені у збереженні української ідентичності. Вони домовилися спільно продовжувати роботу над цією ініціативою.

Олександр вважає, що фінансування школи може здійснюватися за рахунок внесків за навчання. Водночас він сподівається, що спонсорська допомога або гранти зроблять навчання більш доступним для сімей, які проходять процес інтеграції.

Загальноосвітня двомовна школа? 

Ще однією можливістю, яку оцінюють українські активісти, є створення двомовної фінсько-української школи за підтримки фінських органів освіти. У Фінляндії вже існують фінсько-російська, фінсько-французька та інші двомовні школи, а також двомовні програми в державних школах. Діти навчаються за фінською програмою та додатково вивчають мову і культуру своєї країни. 25-50 відсотків навчання проводиться цільовою мовою, а решта – фінською. 

За даними Мігрі, понад 97000 українців отримали посвідку на проживання у Фінляндії з 2022 року.  Олександр Яроцький вважає, що зростання громади дає вагомі підстави для обговорення створення двомовної школи. 

Однак, існуючі двомовні школи часто починалися як приватні заклади за потужної підтримки посольств та урядів.  Українська громада у Фінляндії стрімко зросла під час війни, і в цих умовах створення шкіл за кордоном не є головним пріоритетом для держави. За словами колишнього освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, українські школи за кордоном не отримують державної підтримки.

Міністерство освіти України планує реформувати свій єдиний офіційно визнаний закордонний заклад – Міжнародну українську школу – в координаційний центр освітніх ініціатив за кордоном. Однак цей проєкт все ще перебуває на початковій стадії. 

Просування ідеї двомовної української школи лягає на плечі українських активістів та громадських організацій, які й без того працюють в умовах обмежених ресурсів, займаючись культурною та гуманітарною діяльністю.

Олександр Яроцький звертає увагу на ще одну важливу проблему: для роботи двомовної школи потрібна команда вчителів з українських предметів. Щоб викладати у Фінляндії, вони мають відповідати місцевим сертифікаційним вимогам, зокрема володіти фінською або шведською мовою на рівні не нижче В2 і пройти додаткову підготовку. На думку Олександра, перш ніж обговорювати відкриття школи, важливо визначити, скільки українських учителів проживає у Фінляндії і чи планують вони підтверджувати свою кваліфікацію.

Створення української школи у Фінляндії потребуватиме значних зусиль та співпраці всередині української громади, каже Олександр Яроцький. Проте він переконаний, що збереження культурної спадщини та зв’язку дітей з Україною – вкрай важливе.