Збільшити підтримку до одного відсотка ВВП – Президент Світового Конгресу Українців закликає Північноєвропейські країни посилити допомогу Україні

За словами Павла Ґрода, українські діаспори активно допомагають Україні майже в усіх країнах, окрім Росії та Білорусі, де це неможливо. Вони надсилають гуманітарну допомогу, підтримують українських переселенців та організовують адвокаційні кампанії. ФОТО: НАДІЯ ФЕДОРОВА
Павло Ґрод, Президент Світового Конгресу Українців, розповів Satakieli про роль українських діаспор у підтримці України, необхідність збереження української ідентичності та розірвані зв’язки з українцями в Росії.

Надія Федорова

Опубліковано 28.11.2024 2:21

Оновлено 28.11.2024 3:40

Президент Світового Конґресу Українців (СКУ) Павло Ґрод нещодавно відвідав Фінляндію в рамках свого візиту до Північної Європи. Ми зустрілися з ним після недільної служби для українців у Соборі Св. Генріка в Гельсінкі. Для Павла зустрічі з місцевою українською громадою є не менш важливими, ніж спілкування з представниками фінської влади.

Українець канадського походження, Павло Ґрод очолює СКУ з 2018 року та вже багато десятиліть бере участь у адвокаційній діяльності в інтересах України. Завдяки своїй активності він став першим з неурядових осіб Канади, що потрапили під санкції Росії.

Фінляндія є останньою зупинкою північноєвропейської місії Ґрода, спрямованої на посилення підтримки України. «Північноєвропейські країни роблять найбільші внески в оборону України, якщо брати до уваги відносні показники. Але нам потрібно, щоб вони посилили свою допомогу ще більше – до 1 відсотка свого ВВП», – каже Ґрод. На його думку, сильна підтримка з боку європейських країн зменшить ризик того, що США під керівництвом Трампа чинитимуть тиск на Україну, примушуючи її до капітуляції.

Інший фокус його візиту – посилення підтримки українських переселенців, зокрема, у сфері освіти. «Ми повинні створити середовище, в якому українці зможуть зберегти свою національну ідентичність», – підкреслює Ґрод. Він закликає створювати та розвивати українські школи, культурні центри, церкви та клуби. Такі інституції допоможуть українцям «залишатися українцями від колиски до могили».

Грод також наголошує на важливості визнання Голодомору – штучного голоду 1932-33 років – геноцидом. Північні країни досі не увійшли до списку тих 35 держав, які зробили це. У Фінляндії, наприклад, відсутній правовий механізм для ухвалення резолюцій з історичних питань у парламенті. Тим не менш, минулого року 164 з 200 фінських депутатів підписали заяву про засудження Голодомору як геноциду, і це стало кроком на шляху до визнання на державному рівні.

«Голодомор є важливою частиною історичного рівняння, яке пов’язує злочини радянської Росії з її спробами знищити українську націю сьогодні», – стверджує Ґрод.

Різні діаспори, спільні виклики

За словами Павла Ґрода, майже всі українські громади у світі стикаються з двома спільними викликами: байдужістю та асиміляцією. Облаштовуючись у країнах перебування, люди часто зосереджуються на особистому житті та перестають думати про те, що відбувається в Україні.

Діти перебирають мову країни перебування, забувають українську і втрачають зв’язок зі своєю культурою. Ґрод розмежовує поняття інтеграції, коли людина стає продуктивним членом суспільства, та асиміляцію, яку він розглядає як втрату національної ідентичності. У країнах, де немає розвиненої української інфраструктури, зокрема й у Фінляндії, асиміляція відбувається швидше. 

Іноземні лідери говорять про важливість повернення переміщених українців для відбудови держави, але реальність набагато складніша. Українці є цінною робочою силою в країнах, що їх приймають. Частка людей із вищою освітою серед українців значно більша, ніж у багатьох західних країнах. Однак значна частина з них готові братися за роботу, яку місцеві громадяни не хочуть виконувати, допомагаючи заповнити дефіцит робочої сили. Через це іноземні урядовці можуть бути не надто зацікавлені в поверненні українців додому або в підтримці зусиль, спрямованих на збереження їхньої культурної ідентичності.

У цих умовах Павло Ґрод закликає діаспору продовжувати адвокацію. «Лідери країн не зроблять змін, якщо ми не будемо цього вимагати», –підкреслює він.

У річницю російського вторгнення організації, що входять до СКУ, провели акції по всьому світу. У Гельсінкі підтримку Україні можна було засвідчити, запаливши свічку на Сенатській площі під час заходу, організованого Товариством українців у Фінляндії у співпраці з фінськими партнерами.. ФОТО: ЕСКО ЯМСЯ

Президент СКУ переконаний, що діаспори є потужним голосом України у світі. Завдяки знанню місцевих мов та особливостей, вони можуть розповідати про Україну так, щоб це знаходило відгук у місцевих спільнот.

Адвокаційні стратегії СКУ варіюються в різних країнах залежно від місцевих політичних ситуацій. Наприклад, до другої річниці вторгнення СКУ підготував окремі інформаційні пакети для різних регіонів. «У країнах Середньої Азії ми зосередилися на військовополонених і викрадених дітях – на людській стороні війни. У той час як у США меседж був “дайте більше зброї Україні”», – ділиться Ґрод.

Найбільша діаспора мовчить

Українська діаспора в Росії, яка налічує, за різними даними, від 3 до 10 мільйонів осіб, є найбільшою у світі. Проте після початку повномасштабної війни вона ніяк себе не проявляє.

Ґрод бачить історичні причини цього мовчання. Наприкінці 1990-х і на початку 2000-х років російський уряд толерував українські організації, якщо вони не були політичними. Українці могли поставити пам’ятник Тарасу Шевченку або брати участь у традиційних танцювальних колективах, але відкрити школу чи бібліотеку було неможливо.

У 2014 році Росія виправдовувала свою агресію заявами про дискримінацію росіян в Україні. Це виглядало абсурдно, адже в Україні діяли численні російськомовні школи, тоді як у Росії не було жодного українського навчального закладу.

Після 2014 року Росія почала переслідувати лідерів української громади. За пʼять років СКУ був визнаний «небажаною організацією». Повномасштабне вторгнення у 2022 році призвело до закриття навіть культурних товариств. Розуміючи необхідність захисту українських активістів та усвідомлюючи значну присутність російських спецслужб в українських громадах всередині Росії, Конґрес розірвав усі зв’язки з ними.

Ґрод вважає, що багато українців у Росії асимілювалися, прийнявши ідеологію «русского мира». Однак він зберігає надію на тих, кому вдалося зберегти свою ідентичність. Багато з них є нащадками засланих «за націоналізм» українців.

«Я закликаю їх організовуватися тихо, тихо продовжувати виховувати своїх дітей українцями. Є багато способів, як вони можуть підірвати режим і допомогти Україні зсередини Росії», – радить Ґрод.

Що таке Світовий Конґрес Українців?

СКУ – це неурядова організація, яка об’єднує українські громади у понад 80 країнах світу. Протягом десятиліть СКУ є рупором світового українства. Конґрес був заснований у 1967 р. для поширення інформації про Україну та її народ, який у той час перебував за «залізною завісою». Протягом останніх 10 років Конґрес зосередився на підтримці суверенітету і територіальної цілісності України в умовах російської агресії.