Маленька жінка з великим серцем
Євгенія Царенко
Євгенія Царенко
Опубліковано 30.01.2024 8:07
Почувши новини про російське вторгнення у лютому 2022 року, Олена Гальченко проплакала весь день. Наступного дня вона змогла працювати лише частину робочого часу. На третій день жінка почала збирати допомогу для України.
“Коли почалася війна, і мої власні потреби, і потреби моєї родини відійшли на другий план”.
Навесні того ж року було засновано асоціацію Ukraina Suomi Ostrobotniia Kalyna ry, головою якої стала Олена. Організація доставляє в Україну гуманітарну допомогу, зокрема, засоби гігієни та продукти харчування, відповідно до потреб на даний момент.
Менше ніж за два роки до асоціації вступили понад 150 членів, і у неї п’ять філій в Погʼянмаа. Зараз “Калина” також організовує заходи на підтримку фінсько-української дружби та інформаційні сесії про фінське суспільство.
На кінець 2023 року “Калина” доставила в Україну товарів на суму понад 200 000 євро, в тому числі майже 300 тонн гуманітарної допомоги. Крім того, асоціація постачала лікарняні ліжка, операційні столи, машини швидкої допомоги, а також генератори та транспортні засоби для потреб армії.
Причиною переїзду до Фінляндії була сім’я
“Велике серце”.
“Маленька, смілива і сильна жінка”.
Так описують Олену колеги з “Калини”. Сама жінка говорить, що зараз у неї немає часу думати про себе.
“Мій принцип: просто роби добро і не чекай подяки”.
Олена переїхала до Фінляндії через роботу чоловіка у 2010 році разом з донькою. В Україні вона працювала вчителькою англійської мови протягом 8 років і відкрила школу, в якій навчались 150 учнів.
“Я ніколи не думала, що буду вчителем і що мені це подобатиметься. У професійному житті я мріяла стати водієм автобуса”.
Хоча школа була успішною, сім’я хотіла жити разом в одній країні.
Після переїзду до Фінляндії Олена вивчала і фінську, і шведську мови, а також працювала. Часом це займало до 14 годин на день. Врешті жінка зосередилася на шведській, оскільки ця мова здалася легшою для вивчення і муніципалітет проживання був шведськомовним. Олена підтвердила свою українську педагогічну освіту у Фінляндії і стала займатися шведсько-українськими перекладами.
Спочатку вона влаштувалася на роботу за фахом як асистент вчителя. Зараз викладає шведську мову в підготовчому класі та українську як рідну в Тегенгренській школі у Вьойрі. У вільний час Олена координує діяльність “Калини”.
“Роботи було багато завжди, але таке навантаження, як останнім часом, іноді здається непосильним. Фізично і морально важко, але я не можу зупинитися. Я отримую так багато прохань про допомогу”.
Допомога дає сили
“Ми не планували “Калину”. Ми всі сподівалися, що війна швидко закінчиться”.
Ініціатива створення організації належала фінам, які були шоковані ситуацією в Україні.
“Тоді я була зайнята пошуком контактів і можливостей для допомоги”.
Раз на місяць Олена бере кілька днів неоплачуваної відпустки і відправляється з допомогою в Україну. Часто вона керує автомобілем сама. Поїздку вона використовує у тому числі, щоб налагоджувати контакти для розвитку діяльності “Калини”.
Робота, втім, полягає не лише в логістиці. Люди, яких Олена зустрічає під час поїздки, дають їй сили та натхнення продовжувати.
“Фізична втома від довгої дороги завдяки цьому зникає.”