Низький рівень вакцинації ставить під загрозу здоров’я українців

В Україні одна з найсучасніших систем зберігання вакцин, що забезпечує належний температурний контроль навіть під час тривалих відключень електроенергії. Однак рівень вакцинації залишається низьким. ФОТО: МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Розбіжність у національних програмах щеплень ускладнює ситуацію й підвищує ризики поширення деяких інфекцій у Фінляндії.

Світлана Єгарміна

Олександр Решетніков

Опубліковано 03.06.2024 11:41

Оновлено 03.06.2024 2:26

На початку 2024 року 73-річна жінка з Київської області померла від дифтерії. Це перший смертельний випадок в Україні від цієї хвороби за останнє десятиліття. Пацієнтка не була вакцинована і звернулася за медичною допомогою занадто пізно.  

Дифтерія, інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом, класифікується Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) як часто смертельне. Вакцинація залишається найефективнішим захистом і рекомендується як для дітей, так і для дорослих. 

Міністерство охорони здоров’я України радить дорослим робити бустерну дозу кожні 10 років. Однак лише 50% дорослого населення вакциновані проти дифтерії, що значно нижче необхідних 95% для стабільного колективного імунітету. 

Низький рівень вакцинації в Україні 

Низькі рівні вакцинації в Україні не обмежуються лише вакциною проти дифтерії та правця (АДП). Жодна з вакцин, рекомендованих національним календарем профілактичних щеплень, не досягає цільового показника у 95%. 

Вакцинація проти кору, паротиту та краснухи (КПК) має найвищий рівень охоплення – нею охоплено понад 90% українців. Натомість рівень вакцинації проти туберкульозу становить менш як 40% серед дітей. Рівні охоплення вакцинацією проти поліомієліту (62%), Hib-інфекції (78%) та гепатиту B (66%) також є критично низькими.  

Низький рівень вакцинації зумовлений недовірою до вітчизняної системи охорони здоров’я, яка виникла через кілька гучних скандалів, пов’язаних з вакцинацією, та посилена антивакцинаційною пропагандою, яку часто поширюють прокремлівські медіа та блогери. 

Найсерйознішим із цих скандалів стала смерть Антона Тищенка, учня 11 класу з Краматорська, у 2009 році. 

Парламентська комісія дійшла висновку, що Тищенко помер від ускладнень, спричинених вакциною КПК. Коли ще 18 однокласників Антона подали скарги на побічні ефекти від тієї ж вакцини, громадська довіра різко впала. 

Пандемія COVID-19 та початок повномасштабної війни ускладнили ситуацію. 

Через недостатній рівень вакцинації в Україні періодично спалахують інфекції. Так, нещодавно у Вінницькій області спостерігалося зростання випадків захворювання на кашлюк. Цьогоріч епідеміологи очікують спалах кору.  Це захворювання набирає обертів в Україні кожні 5 років, оскільки рівень вакцинації населення недостатній.  

Виклики вакцинації для українців 

З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року понад 60 000 українців переїхали до Фінляндії. Більшість з них — це жінки працездатного віку з дітьми. 

Фінський інститут здоров’я та добробуту (THL) рекомендує особам, прибулим з України, вакцинуватися проти кору, дифтерії, поліомієліту та COVID-19. Також безплатно доступні вакцини проти паротиту та краснухи. Діти, які перебувають під тимчасовим захистом, можуть отримати вакцини за фінською національною програмою імунізації. 

Зробити щеплення може медсестра в поліклініці, дітей також можуть вакцинувати у школах.  Для цього батькам треба зконтактувати з освітнім закладом, наприклад, через Wilma.  

Вакцинація у Фінляндії є добровільною, що ускладнює охоплення вакцинами біженців. До того ж фінські лікарі не мають даних по загальному рівню вакцинації серед українців.  

«Ми відстежуємо лише рівні вакцинації за вакцинами, які введені у Фінляндії, а не за країною походження. Ми навіть не отримуємо таких даних», — говорить Ніна Стрьомберг, спеціаліст з контролю інфекційних захворювань та вакцинації у THL. 

Новоприбулим роблять КТ легень, щоб виключити туберкульоз, зважаючи на високу поширеність цієї хвороби в Україні. 

Ризики для здоров’я за межами країни 

ЮНІСЕФ попереджає, що порушення роботи медичних служб в Україні та масове переселення можуть сприяти поширенню інфекцій за її межами. Часті поїздки між Фінляндією та Україною, про що свідчить попит на маршрути FlixBus, посилюють цей ризик. Тісні контакти в українській спільноті підвищують ймовірність спалахів. 

Хоча високий рівень вакцинації у Фінляндії забезпечує певний захист, вразливі групи, такі як немовлята та люди з ослабленим імунітетом, залишаються під загрозою. Кашлюк становить значну загрозу для немовлят, а інші інфекційні захворювання можуть бути небезпечними для літніх людей та тих, хто має ослаблений імунітет. 

Вакцинація проти гепатиту B не є рутинною у Фінляндії через низьку поширеність цього захворювання. Однак Україна є країною з високим ризиком зараження на гепатит B. До того ж  багато переселенців не мають імунітету до цієї хвороби, оскільки профілактична  вакцинація проти гепатиту B стартувала в Україні лише з середини 90-х.  

Навесні 2022 року, коли мільйони українців переселялися по всій Європі, ВООЗ, разом з Європейською асоціацією з вивчення печінки та Європейським центром профілактики та контролю захворювань, звернулися до ЄС із закликом надавати безплатно українцям вакцини проти гепатиту B через високий ризик поширення інфекції.