Україна на Гельсінському книжковому ярмарку: жінки під час війни, борщ та культурна дипломатія
На українському стенді відвідувачі мали можливість ознайомитися з новими українськими виданнями, придбати книги, а також дізнатися більше про Україну.
Надія Федорова
Надія Федорова
Опубліковано 31.10.2024 2:11
Оновлено 31.10.2024 5:05
Український стенд з синьо-жовтими піксельними візерунками та мальованими портретами українських жінок привертав увагу здалеку. На стенді, організованому Товариством українців у Фінляндії у партнерстві з Українським інститутом книги та Українським інститутом, було представлено понад 30 новинок від шести провідних українських видавництв, а також англомовні книги про Україну.
Одним з найбільш символічних експонатів стенду стала обгоріла книга українського видавництва «Віват», в друкарню якого поцілила російська ракета у травні 2024 року. За словами організаторів, книгу привезли як нагадування про фізичні атаки Росії на українську культуру та як символ української стійкості.
Гельсінський книжковий ярмарок, що зібрав майже 98 000 відвідувачів протягом чотирьох днів, став потужною платформою для популяризації української культури серед фінської аудиторії. Окрім знайомства з літературою, українська програма була націлена донести до фінської аудиторії український погляд на війну.
«Тема російського вторгнення часто обговорюється без України, що є неправильним, – зазначила Наталія Терамае, координаторка культурних проектів Товариства українців у Фінляндії та організаторка стенду. «Тому ми вирішили привезти українських авторок, щоб вони могли розповісти про це через свій досвід».
У центрі уваги – жінки
Цьогорічна тема «Жінки під час війни» була відображена у доборі книжок, оформленні стенду та програмі виставки.
«Українські жінки перебрали на себе нові ролі під час цієї війни, – пояснила Наталія Терамае. «Тепер вони несуть відповідальність за свої сім’ї, в той час як чоловіки захищають країну. Багато жінок стали волонтерами або долучилися до ЗСУ. Ми хотіли показати як силу, так і вразливість жінок під час війни з різних ракурсів».
Один з таких ракурсів – жінки в армії – розкрила Ірина Чорногуз, українська військовослужбовиця та поетка. Ірина – одна з майже 67 тисяч жінок в Збройних силах України, з яких близько 4 тисячі служать на передовій. Ірина поділилася своїм досвідом через поезію, написану під час війни, і перекладену фінською мовою спеціально для виступу на ярмарку.
Українська письменниця Євгенія Кузнєцова, яка також взяла участь у програмі, вже відома фінському читачеві. На заході було презентовано її другу книгу, перекладену фінською мовою. У романі «Драбина» з іронією описано досвід українців, які рятуються від війни. Kнига дає можливість побачити ще один із наслідків російського вторгнення очима українців.
Ще один жіночий голос, представлений на ярмарку, належить Маріам Найeм, українці афганського походження. Хоча авторка не була присутня на заході, відвідувачі мали змогу ознайомитися з англомовною версією її коміксу «Коротка історія довгої війни з Росією» («Видавництво»). Комікс в доступній формі розповідає іноземному читачу про війну та її причини. Під час ярмарку було оголошено, що незабаром книга буде опублікована фінською мовою у видавництві «Tammi».
Сила культурної дипломатії
Програма також запропонувала кулінарний екскурс. Євгенія Кузнєцова та українська видавчиня Лілія Омельяненко разом з фінською кухаркою Ліннеа Вігонен приготували традиційний український борщ прямо на сцені. Куховарячи, жінки обговорювали історію цієї страви, яку часто помилково вважають російською, та різноманітність рецептів, що існують в Україні. До борщу на ярмарку додавали копчені груші і подавали його з салом.
Програма на Гельсінському книжковому ярмарку є частиною ширшого «Українського сезону» – серії заходів, організованих Товариством українців у Фінляндії для промоції української культури.
Наталія Терамае вважає, що в часи гібридної війни культурна дипломатія стає надважливою. «Наша культура, яка налічує століття, доводить, що Україна не є “failed state”, як нас намагається зобразити Росія, – сказала вона. – Через мистецтво та літературу ми можемо багато розповісти світові про те, ким ми є, і це залишається у свідомості людей».