Українські медики у Фінляндії: довгий шлях до професійної діяльності

Христина Вдовенко поєднує роботу в будинку для літніх людей з навчанням у професійно-технічному училищі. У Фінляндії вона планує здобути кваліфікацію медсестри або стоматологічної медсестри. ФОТО: НАДІЯ ФЕДОРОВА
За останні два роки з України до Фінляндії приїхало багато кваліфікованих медичних працівників. Однак процес отримання ліцензії для роботи у галузі довгий і складний. Деякі вирішують почати все спочатку.

Надія Федорова

Опубліковано 08.05.2024 10:41

Українська фізіотерапевтка Христина Вдовенко, 27 років, працює у Фінляндії асистенткою по догляду. Після початку російського вторгнення Христина приїхала до Фінляндії, де живе її хлопець. Вона вирішила не подавати документи на отримання ліцензії. Замість цього дівчина вступила до професійно-технічного училища, щоб здобути початкову медичну спеціальність.

“Я подумала, що мені буде легше почати все спочатку, ніж вивчити фінську мову до дуже високого рівня, а потім здавати іспити для Валвіри”, – каже Христина, маючи на увазі національне агентство Фінляндії, що відповідає за видачу ліцензій на медичні професії. 

Український диплом не дав Христині жодних додаткових переваг під час відбору до професійно-технічного училища. Натомість, мовний тест, необхідний для вступу, виявився досить легким. Христина змогла скласти його після кількох місяців самонавчання та базових мовних курсів, організованих фінськими волонтерами. 

Після півроку навчання студенти мали підшукати місце для стажування. Христина знайшла його в будинку для літніх людей “Унтува” в Гельсінкі, а після успішного проходження практики їй запропонували там роботу.

Зараз вона працює в будинку для літніх людей і продовжує навчання в училищі на практичну медсестру. Медичні знання, отримані в Україні, допомагають їй у роботі та навчанні. Фінська мова, на думку Христини, краще засвоюється на робочому місці. Однак іноді вона відчуває, що їй не вистачає більш системних знань з мови.

За словами Христини, фінська система освіти суттєво відрізняється від української. В основі – індивідуальний підхід до кожного студента. Кожен набирає бали у власному темпі, багато тем винесені на самостійне вивчення. Проте поєднувати роботу і навчання на повну ставку не просто. Тому на отримання диплому може піти більше часу. 

Христина не скаржиться на пониження в професії. “Посада асистента по догляду – це можливість одразу отримати роботу і зарплатню”, – каже вона. 

Кілька років і тисячі євро, щоб займатися своєю професією

Деякі фахівці обрали інший шлях. За статистикою Валвіри, з 2022 року 94 медичні працівники з українськими дипломами подали заявки на визнання кваліфікації у Фінляндії. Одна з них – Анна Єлішевич, сімейна лікарка з 13-річним досвідом роботи. Після приїзду до Фінляндії вона надіслала свої документи до Валвіри та записалася на інтеграційний курс, щоб вивчати фінську мову. 

Процес ліцензування лікаря передбачає складання тестів на знання мови на рівні вище середнього (B2), проходження піврічного стажування в медичному закладі та завершення підготовчого курсу в університеті. На фінальному етапі лікар повинен скласти 3 іспити з медицини. 

Анна підрахувала, що весь процес займе близько 4 років, а то й більше. Зараз вона на півдорозі, вчить фінську мову і готується до мовного тесту. 

Під час мовного стажування в лікарні міста Тампере Анна Єлішевич мала змогу побачити зсередини, як працює система охорони здоров’я Фінляндії. ФОТО: ОСОБИСТИЙ АРХІВ АННИ ЄЛІШЕВИЧ.

Отримання ліцензії займає не тільки багато часу, але й вимагає значних витрат. За переклад документів, послуги Вальвіри, мовний тест та іспити потрібно заплатити близько 4800 євро. 

За словами керівника відділу Валвіри Мааріт Мікконен, українські фахівці проходять ту ж саму процедуру, що й інші медики з освітою, отриманою поза межами ЄС та ЄEЗ. Такий тривалий і складний процес ліцензування визначений фінським законодавством. Цього року Міністерство соціальних справ та охорони здоров’я розпочало роботу над реформою. Вони вирішуватимуть, які зміни необхідно внести і які вимоги до лікарів-іноземців є раціональними в нинішній ситуації. 

Незважаючи на труднощі у вивченні мови та побоювання щодо майбутнього, Анна не втрачає оптимізму. Стажування в лікарні Тампере під час інтеграційного курсу зміцнило її бажання займатися лікарською справою у Фінляндії. 

“Я хочу залишатися у своїй галузі”, – каже вона.