Українці незабаром зможуть вивчати фінську мову за допомогою карток 

Ганна Бабась(зліва) була ученицею на мовних курсах у Анни Бочарової(справа). ФОТО: ОСОБИСТИЙ АРХІВ ЗАСНОВНИЦЬ ПРОЕКТУ
Дві українки отримали грант від Фінського культурного фонду на освітній проект. Вони придумали багатофункціональні картки для вивчення фінської мови.

Yevheniia Tsarenko

Опубліковано 12.06.2024 10:25

Оновлено 11.06.2024 2:25

Ганна Бабась і Анна Бочарова зустрілись на курсах фінської мови у містечку Кельвія у регіоні Центральна Погʼянмаа. Бочарова була вчителькою, а Бабась її ученицею. Зараз жінки разом розробляють картки для вивчення фінської мови для українців. Цієї весни проект Hyvä kielipää виграв 20 000 євро гранту від Фінського культурного фонду (Suomen kulttuurirahasto). 

За даними дослідження щодо ситуації українців, які приїхали до Фінляндії через війну, кількість українців, що вивчають місцеву мову (фінську або шведську), збільшилася у 2023 році у порівнянні з 2022 роком. Про підвищення попиту на вивчення мови свідчить також заповненість курсів по різних регіонах країни та часті запити на репетиторів й онлайн-курси у соцмережах.  

Наразі проект Hyvä kielipää на етапі інтелектуальної розробки, бо кошти поки що не перераховані. Пробні партії мають бути готові через 1-2 місяці. Втім концепція і прототипи карток вже є. За словами засновниць, картки планують друкувати в Україні, зокрема тому, що у Фінляндії не вийшло знайти типографію, яка змогла б виготовити картки потрібної форми – з виступом. Саме у ньому, за словами Ганни Бабась, полягає унікальність карток.  

Виступи мають на меті допомогти полегшити користування. Картки також розділені по кольорах відповідно до частини мови. Спочатку картки будуть містити 500 слів, згодом планується охопити до 3000 слів. Система комбінаторна і передбачає кілька рівнів, що поступово просувають у вивченні фінської мови.  “Грантових коштів вистачить на перші два рівні,”– розповідає Ганна Бабась.  

Засновниці стверджують, що на ринку існує багато видів навчальних карток, але мовної пари українська – фінська немає. “Є зокрема багато матеріалів російською мовою, але після російського вторгнення українці шукають українські ресурси,” – запевняє Бочарова.  

Картки було придумано як для себе 

Ідея з картками спала на думку Ганні Бабась після приїзду до Фінляндії у 2022 році з початком повномасштабного вторгнення, коли їй самій довелося вивчати нову мову.  

–  У мене всі стіни і весь холодильник були заклеєні фінськими словами, записаними від руки на шматочках паперу. Проте результату від цього не було, бо я хоч і могла таким чином вивчити слово, але не застосовувала його, – розповідає Ганна Бабась. 

Анні Бочаровій робота з картками теж добре знайома. Вона гралася ними з малим сином, коли тільки переїхала до Фінляндії у 2020 році. Бочарова отримала педагогічну освіту в Україні, але за фахом не працювала. У Фінляндії жінка спочатку знайшла роботу у розпліднику рослин задля отримання документів. З часом Бочарова пішла вчити фінську мову і отримала кваліфікацію помічника вчителя. Зараз вона викладає фінську мігрантам з різних країн у народному училищі Центральної Остроботнії, а також онлайн – українцям. 

Бочарова, як і Бабась, переконана, що всі слова краще запамʼятовувати в реченнях. Картки першого рівня містять з одного боку слово фінською та ілюстрацію, а з іншої – його український переклад, а також QR-код, за яким можна прослухати слово та речення з ним, озвучені фінським носієм. Окрім запамʼятовуваняі вимови це, на думку Бочарової, має привабити зокрема дітей. 

– Дитині зараз нецікаво просто вчитися з картками. Інша справа – якщо на картку можна навести гаджет, і тобі хтось щось скаже. 

Картки другого рівня міститимуть слова з відмінюванням. З їх допомогою можна буде тренуватись складати речення.  

Навчальні картки майже для всіх 

Засновниці запевняють, що цільова аудиторія проекту – якнайширша. Картки підходять зокрема людям старшого віку, які не наважуються вчити мову або не можуть потрапити на мовні курси. Спосіб використання також можна обрати на свій смак і потребу. 

– Може онук вчити бабусю або бабуся онука, наприклад. Можна наклеїти картки на стіну або гратися ними у “Крокодил”. Ми збираємо різноманітні ігри і плануємо брошуру про це, – розповідає Ганна Бабась. 

Умовами гранту передбачена робота над проектом протягом 6 місяців. Після цього розробники мають на меті провести аукціон, щоб зокрема оцінити попит. Судячи з відгуків на сторінці проекту у ФБ бажаючих використовувати такі картки чимало. Зробити з освітнього проекту бізнес умовами фінансування не заборонено, запевняють засновниці.  

Планів на розвиток проекту багато. “Колись, можливо, зробимо картки для вивчення української. Фінляндія планує брати участь у відбудові Україні після завершення війни, тож має бути попит на вивчення української мови,” – переконана Ганна Бабась.