Фін Йоганнес Маямякі вивчив українську мову з нуля: “Найважче – це суржик”
Надія Федорова
Надія Федорова
Опубліковано 08.04.2024 1:14
Оновлено 10.09.2024 2:07
Вторгнення Росії в Україну глибоко вразило фінського студента Йоганнеса Маямякі. Він годинами сидів в інтернеті, слідкуючи за новинами. Згодом Йоганнес зрозумів, що потрібно перенаправити свою енергію у більш конструктивне русло. Він відкрив додаток DuoLingo, щоб зробити кілька вправ зі шведської, і побачив український прапор. “Чому б не почати вивчати українську?” – подумав тоді фін.
За півроку він уже міг підтримувати розмову новою мовою, а за півтора – давати інтерв’ю майже бездоганною українською.
Йоханнесу 23 роки, він вивчає право в університеті Гельсінкі та паралельно працює в юридичній компанії. Хлопець не зараховує себе до поліглотів. Окрім фінської та англійської, які він вважає рідними, Йоганнес трохи знає шведську. Тож вивчення нової мови, що базується на кирилиці, стало для нього абсолютно новим досвідом.
На різних етапах навчання Йоганнес використовував різні підходи. Невдовзі після опанування основ у DuoLingo він знайшов викладачку з Києва та домовився з нею про онлайн-уроки двічі на тиждень. Оплата уроків була також способом допомогти комусь з України.
Крім того, Йоганнес дивився відео про майнкрафт у ютубі і читав книги українською мовою. Іноді він відвідував заходи, організовані українською громадою у Фінляндії. Влітку 2022 року він познайомився на демонстрації з чоловіком, який не знав ані англійської, ані фінської. Йоганнес використав цю зустріч як можливість попрактикуватись у спілкуванні українською.
Поїздки в Україну
Наступного літа він вперше поїхав до України – вчителька з Києва запросила Йоганнеса на своє весілля. Поїздка була довгою і виснажливою, адже через війну автобуси не ходили за розкладом.
Оскільки Йоганнес дивився багато відео про Україну і активно спілкувався з українцями, багато речей здавалися йому знайомими, коли він приїхав до Львова. Проте дещо здивувало. “Я був вражений кількістю аптек в Україні,” – розповідає Йоганнес. Для нього це стало яскравим прикладом відмінностей між двома культурами та медичними системами. За словами Йоганнеса, фіни зазвичай просто чекають, поки хвороба мине, в той час як українці завжди повинні діяти.
Після цього Йоганнес був в Україні 4 рази, супроводжуючи фінського волонтера Ріку Рінта-Йоуппі та виступаючи в ролі перекладача. Під час його візитів було багато повітряних тривог, пару разів він чув звуки вибухів. Але оскільки всі люди навколо поводилися спокійно, Йоганнесу також не було страшно.
Найскладніше
Йоганнесу подобається, як звучить українська мова. Фін каже, що опанувати вимову було досить просто. Навіть такі складні для іноземців звуки, як “ш”, “ч”, “щ”, не викликали проблем. “Однак мені довелося витратити деякий час на освоєння українського “д”, оскільки воно звучить інакше, ніж фінське”.
Найскладнішим в українській мові для Йоганнеса виявився суржик. “Я знаю багато рідкісних слів на кшталт “мерехтіти” чи “потилиця”, але коли хтось починає вживати російські слова, то мені дуже складно їх зрозуміти,” – зізнається студент.
Зараз Йоганнес лише читає українською та поповнює словниковий запас новими словами. Студент зазначає, що з’являється все більше ресурсів для вивчення української мови. Проте більшість з них призначені для початківців. “Поява цих ресурсів відстає від мого темпу навчання,” – сміється фін.
Коли Йоганнес починав вивчати українську, він майже не думав про можливість її практичного застосування. Однак тепер, з приїздом до Фінляндії тисяч українців, він бачить перспективу: “Наприклад, я можу надавати юридичні послуги українцям у Фінляндії їхньою рідною мовою”.